Aller au contenu

Chtche ne vmerla Ukraïny i slava, i volia

Un article de Wikipédia, l'encyclopédie libre.

Державний Гімн України (uk)
Deržavnyj Himn Ukraïny (uk)
Hymne national ukrainien
Image illustrative de l’article Chtche ne vmerla Ukraïny i slava, i volia
Partition de l'hymne ukrainien.
Hymne national de Drapeau de l'Ukraine Ukraine
Autre(s) nom(s) Šče ne vmerla Ukraïna (uk)
L'Ukraine n'est pas encore morte[1]
Paroles Pavlo Tchoubynsky
1862 (rédigé en 2003)
Musique Mykhaïlo Verbytsky
1863
Adopté en (version actuelle)
1917 (version originale)
modifier 

Chtche ne vmerla Ukraïny i slava, i volia, l'hymne national ukrainien (en ukrainien : Державний Гімн України), est composé par le prêtre gréco-catholique ukrainien Mykhaïlo Verbytsky et les paroles sont de Pavlo Tchoubynsky. Celles-ci sont tirées d'un poème publié pour la première fois en 1863 dans le journal de Lviv, Meta.

Il s'agit d'un chant patriotique qui exalte l'amour de l'Ukraine et cultive la mémoire des héros nationaux, comme Severyn Nalyvaïko (mort en 1597), chef de l'insurrection populaire en Ukraine et en Biélorussie (1594-1596).

Historique

[modifier | modifier le code]
Portrait de Pavlo Tchoubynsky, auteur des paroles.
Portrait de Mykhaïlo Verbytsky, compositeur de la mélodie.

« Šče ne vmerla Ukraïna » est un poème patriotique écrit en 1862 par Pavlo Tchoubynsky[2]. En 1863, l’œuvre est publiée dans le journal de Lviv Meta et inspire le musicien et prêtre gréco-catholique ukrainien Mykhaïlo Verbytsky, originaire de Galicie, qui compose la même année une musique sur ce texte[1],[2]. La partition est créée en 1864 au Théâtre d’Ukraine à Lviv[2].

Adopté pour la première fois en 1917 comme hymne de la République populaire ukrainienne, il est supprimé par les Soviétiques en 1920[2]. À la chute de l'URSS, l'Ukraine accède à son indépendance et Chtche ne vmerla Ukraïna est rétabli de facto comme hymne national, chanté lors de l'investiture du président Leonid Kravtchouk le .

C'est la constitution de 1996 qui confirme officiellement la musique de Verbytsky comme hymne national[3]. Le , la Rada (le parlement ukrainien) adopte les paroles actuelles, modifiant légèrement la première strophe de Tchoubynsky[4] : le concept de nation ukrainienne du premier vers (« Ще не вмерла Україна ні слава, ні воля » soit « L'Ukraine n'est pas encore morte, ni sa gloire, ni sa liberté ») est retiré par passage au génitif de l'« Ukraine » (« Ще не вмерла України ні слава, ні воля » soit « La gloire de l'Ukraine n'est pas encore morte, ni sa liberté »).

Paroles

[modifier | modifier le code]

Version actuelle

[modifier | modifier le code]

Original en ukrainien

[modifier | modifier le code]
Écriture cyrillique Écriture latine

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

𝄆 Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду. 𝄇[5],[6],[7]

Šče ne vmerla Ukraïny i slava, i volia,
Šče nam, brattia molodiï, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorižeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svoïj storonci.

𝄆 Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu. 𝄇

Traduction en français

[modifier | modifier le code]
Ni la gloire ni la liberté de l'Ukraine ne sont mortes
La chance nous sourira encore, jeunes frères,
Nos ennemis périront, comme la rosée au soleil,
Et nous aussi, frères, allons gouverner, dans notre pays.
𝄆 Pour notre liberté, nous donnerons nos âmes et nos corps,
Et prouverons, frères, que nous sommes la nation des Cosaques. 𝄇

Dans d'autres langues

[modifier | modifier le code]

Ces versions ont été traduites par des érudits et des poètes connus au fil des ans. Ceux-ci suivent tous le même rythme que l'original et donc chantables.

Anglais
Nay, thou art not dead, Ukraine, see, thy glory's born again,
And the skies, O brethren, upon us smile once more!
As in Springtime melts the snow, so shall melt away the foe,
And we shall be masters in our own home.
𝄆 Soul and body, yea, our all, offer we at freedom's call
We, whose forebears, and ourselves, proud Cossacks are! 𝄇[8],[9]
Tatar de Crimée
Voir aussi Hymne de Crimée.

Une version en tatar de Crimée est réalisée, traduite par Maye Abdulğaniyeva.

Cyrillique Latine

Украинанынъ шан-шурети яшай, ирадесиле.
Такъдиринъ кулер санъа, яшар джесюр йигитлеринъ де.
Ёкъ олур явуз душман, кунеш нуру къаранлыкъны сильмекнен.
Къардашлар, саип олурмыз биз тувгъан якъта, къанун тизмекнен.

𝄆 Къалп иле вуджудымызны биз феда этермиз,
Биз азат козак несли ичюн курешке кетермиз. 𝄇

Ukrainanıñ şan-şüreti yaşay, iradesile.
Taqdiriñ küler saña, yaşar cesür yigitleriñ de.
Yoq olur yavuz duşman, küneş nuru qaranlıqnı silmeknen.
Qardaşlar, saip olurmız biz tuvğan yaqta, qanun tizmeknen.

𝄆 Qalp ile vucudımıznı biz feda etermiz,
Biz azat kozak nesli içün küreşke ketermiz. 𝄇

Russe
Нет, не сгинет Украины ни слава, ни воля.
Скоро, братья-украинцы, улыбнётся доля.
Украины враги сгинут, как роса на солнце.
Властвовать мы будем, братья, на нашей сторонке!
𝄆 Душу-тело мы положим за нашу свободу,
И покажем, что мы, братья, казацкого роду. 𝄇
Roumain

La langue roumaine est utilisée par la diaspora moldave en Ukraine.

Încă nu a murit Ucraina, nici gloria, nici libertatea,
Înca nouă, frații junii, ne va surîde soarta!
Vor pieri dușmanii noștri, ca roua la soare,
Vom stăpîni și noi, frații, în țara noastră.
𝄆 Suflet, trupul vom jertfi pentru libertatea noastră,
Și vom arăta, că noi, frații, suntem din ginta căzăcească! 𝄇
Gagaouze

Cette version, intitulée « Taa ölmedi Ukraina », est traduite par Tudora Arnaut, producteur de l'université d'État de Kiev et chef de l'Union gagaouze ukrainienne.

Taa ölmedi Ukrainada şan hem serbestlik.
Taa bizä kardaşlarım gülecek kısmet.
Yok olcek duşmannarımız nasın çii güneştä,
Biz da saabi olacez bizim memlekettä.
𝄆 Canımızı hem güüdemizi serbestlää verecez
Hem kozak soyundan geldiimizi gösterecez. 𝄇

Version longue

[modifier | modifier le code]

Original

[modifier | modifier le code]
Cyrillique[10] Latine Transcription API

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:
𝄆 Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду! 𝄇

Станем браття, в бій кривавий, від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо нікому.
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще на нашій Україні доленька наспіє.

Приспів

А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.

Приспів

Šče ne vmerla Ukraïny, ni slava, ni volia,
Šče nam, brattia ukraïnci, usmichneťsia dolia.
Zhynuť naši vorožeńky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattia, u svoïj storonci.

Pryspiv:
𝄆 Dušu j tilo my položym za našu svobodu,
I pokažem, ščo my, brattia, kozaćkoho rodu! 𝄇

Stanem brattia, v bij kryvavyj, vid Sianu do Donu
V ridnim kraju panuvaty ne damo nikomu.
Čorne more šče vsmichneťsia, did Dnipro zradije,
Šče u našij Ukraïni doleńka naspije.

Pryspiv

A zavziattia pracia ščyra svoho šče dokaže,
Šče sia voli v Ukraïni pisń hučna rozliaže.
Za Karpaty vidibjeťsia zhomonyť stepamy,
Ukraïny slava stane pomiž narodamy.

Pryspiv

[ʃt͡ʃɛ nɛ ˈu̯mɛr.ɫɐ ʊ.krɐ.ˈji.nɪ ǀ n⁽ʲ⁾i ˈsɫɑ.wɐ ǀ n⁽ʲ⁾i ˈwɔ.lʲɐ ‖]
[ʃt͡ʃɛ nɑm ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ʊ.krɐ.ˈjin⁽ʲ⁾.t͡s⁽ʲ⁾i ǀ ʊs.m⁽ʲ⁾ix.ˈnɛt.tsʲɐ ˈdɔ.lʲɐ ‖]
[ˈzɦɪ.nʊtʲ ˈnɑ.ʃi wo.ro.ˈʒɛnʲ.kɪ ǀ jɑk ro.ˈsɑ nɑ ˈsɔn⁽ʲ⁾.t͡s⁽ʲ⁾i ǀ]
[zɐ.pɐ.ˈnu.jem i mɪ ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ǀ u swo.ˈjij sto.ˈrɔn⁽ʲ⁾.t͡s⁽ʲ⁾i ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]
𝄆 [ˈdu.ʃʊ‿j ˈt⁽ʲ⁾i.ɫo mɪ po.ˈɫɔ.ʒɪm zɑ ˈnɑ.ʃʊ swo.ˈbɔ.dʊ ǀ]
[i po.ˈkɑ.ʒem ǀ ʃt͡ʃɔ mɪ ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ǀ ko.ˈzɑt͡sʲ.ko.ɦo ˈrɔ.dʊ ‖] 𝄇

[ˈstɑ.nem ˈbrɑt.tʲɐ ǀ u̯‿b⁽ʲ⁾ij krɪ.ˈʋɑ.ʋɪj ǀ ʋ⁽ʲ⁾id ˈsʲɑ.nʊ dɔ ˈdɔ.nʊ]
[ˈu̯‿r⁽ʲ⁾id⁽ʲ⁾.n⁽ʲ⁾im ˈkrɑ.jʊ pɐ.nʊ.ˈʋɑ.tɪ nɛ dɐ.ˈmɔ n⁽ʲ⁾i.ˈkɔ.mʊ ‖]
[ˈt͡ʃɔr.ne ˈmɔ.re ʃt͡ʃɛ u̯s⁽ʲ⁾m⁽ʲ⁾ix.ˈnɛt.t͡sʲɐ ǀ d⁽ʲ⁾id d⁽ʲ⁾n⁽ʲ⁾i.ˈprɔ zrɐ.ˈd⁽ʲ⁾i.je ǀ]
[ʃt͡ʃɛ nɑ ˈnɑ.ʃ⁽ʲ⁾ij ʊ.krɐ.ˈji.n⁽ʲ⁾i ˈdɔ.ɫenʲ.kɐ nɐs⁽ʲ⁾.ˈp⁽ʲ⁾i.je ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]

[ɑ zɐu̯.ˈzʲɑt.tʲɐ ǀ ˈprɑ.t͡sʲɐ ˈʃt͡ʃɪ.rɐ swo.ˈɦɔ ʃt͡ʃɛ do.ˈkɑ.ʒe ǀ]
[ʃt͡ʃɛ sʲɑ ˈwɔ.l⁽ʲ⁾i w‿ʊ.krɐ.ˈji.n⁽ʲ⁾i p⁽ʲ⁾isʲnʲ ɦʊt͡ʃ.ˈnɑ rozʲ.ˈlʲɑ.ʒe ‖]
[zɑ kɐr.ˈpɑ.tɪ ʋ⁽ʲ⁾i.d⁽ʲ⁾i.ˈbjɛt.t͡sʲɐ ǀ zɦo.mo.ˈnɪtʲ ste.ˈpɑ.mɪ ǀ]
[ʊ.krɐ.ˈji.nɪ ˈsɫɑ.ʋɐ ˈstɑ.ne ˈpɔ.m⁽ʲ⁾iʒ ˈnɑ.ro.dɐ.mɪ ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]

Traduction

[modifier | modifier le code]
Ni la gloire ni la liberté de l'Ukraine ne sont mortes,
La chance nous sourira encore, frères ukrainiens,
Nos ennemis périront, comme la rosée au soleil,
Et nous aussi, frères, allons gouverner, dans notre pays.
Refrain :
Pour notre liberté, nous donnerons notre âme et notre corps,
Et prouverons, frères, que nous sommes la nation des Cosaques.
Tenons-nous, frères, dans une bataille sanglante du San au Don
Nous ne laisserons personne régner sur notre pays natal.
La mer Noire sourira encore, grand-père Dniepr se réjouira,
Le destin viendra encore dans notre Ukraine.
Refrain
Et la persévérance, le travail acharné prouveront leur valeur,
En Ukraine, un fort chant de liberté se répandra encore,
Il se reflétera dans les Carpates, résonnera dans les steppes,
L'Ukraine aura la gloire parmi les peuples.
Refrain

Version de 1863

[modifier | modifier le code]
Cyrillique[11] Latine Transcription AFI

Ще не вмерла України, і слава, і воля
Ще нам браття-Українці, усміхнеться доля!
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці;
Запануєм, браття й ми у своїй сторонці.

Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми браття козацького роду.
Гей-гей, браття миле, нумо братися за діло!
Гей-гей пора встати, пора волю добувати!

Наливайко, Залізняк и Тарас Трясило
Кличуть нас из-за могил на святеє діло.
Изгадаймо славну смерть лицарства-козацтва,
Щоб не втратить марне нам своєго юнацтва.

Приспів

Ой Богдане, Богдане славний наш гетьмане!
На-що віддав Україну Москалям поганим?!
Щоб вернути її честь, ляжем головами,
Назовемся України вірними синами!

Приспів

Наші браття Славяне вже за зброю взялись;
Не діжде ніхто, щоб ми по-заду зістались.
Поєднаймось разом всі, братчики-Славяне:
Нехай гинуть вороги, най воля настане!

Приспів

Šče ne vmerla Ukraïny, i slava, i volia
Šče nam, brattia-Ukraïnci, usmichneťsia dolia!
Zhynuť naši vorožeńky, jak rosa na sonci;
Zapanujem, brattia j my u svoïj storonci.

Pryspiv:
Dušu, tilo, my položym za našu svobodu
I pokažem, ščo my brattia kozaćkoho rodu.
Hej-hej, brattia myle, numo bratysia za dilo!
Hej-hej, pora vstaty, pora voliu dobuvaty!

Nalyvajko, Zalizniak y Taras Triasylo
Klyčuť nas yz-za mohyl na sviateje dilo
Yzhadajmo slavnu smerť lycarctva-kozactva,
Ščob ne vtratyť marne nam svojeho junactva.

Pryspiv

Oj Bohdane, Bohdane slavnyj naš heťmane!
Na-ščo viddav Ukrajinu Moskaliam pohanym?!
Ščob vernuty ïï česť lažem holovamy
Nazovemsia Ukraïny virnymy synamy!

Pryspiv

Naši brattia Slaviane vže za zbroju vzialyś;
Ne dižde nichto, ščob my po-zadu zistalyś.
Pojednajmoś razom vsi, bratčyky-Slaviane:
Nechaj hynuť vorohy, naj volia nastane!

Pryspiv

[ʃt͡ʃɛ nɛ ˈu̯mɛr.ɫɐ ʊ.krɐ.ˈji.nɐ ǀ i ˈsɫɑ.wɐ ǀ i ˈwɔ.lʲɐ ‖]
[ʃt͡ʃɛ nɑm ǀ ˈbrɑt.tʲɐ mo.ɫo.ˈd⁽ʲ⁾i.ji ǀ ʊs.m⁽ʲ⁾ix.ˈnɛt.tsʲɐ ˈdɔ.lʲɐ ‖]
[ˈzɦɪ.nʊtʲ ˈnɑ.ʃi wo.r⁽ʲ⁾i.ˈʒɛnʲ.kɪ ǀ jɑk ro.ˈsɑ nɑ ˈsɔn⁽ʲ⁾.t͡s⁽ʲ⁾i ǀ]
[zɐ.pɐ.ˈnu.jem i mɪ ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ǀ u swo.ˈjij sto.ˈrɔn⁽ʲ⁾.t͡s⁽ʲ⁾i ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]
[ˈdu.ʃʊ‿j ˈt⁽ʲ⁾i.ɫo mɪ po.ˈɫɔ.ʒɪm zɑ ˈnɑ.ʃʊ swo.ˈbɔ.dʊ ǀ]
[i po.ˈkɑ.ʒem ǀ ʃt͡ʃɔ mɪ ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ǀ ko.ˈzɑt͡sʲ.ko.ɦo ˈrɔ.dʊ ‖]
[ɦɛj.ˈɦɛj ǀ ˈbrɑt.tʲɐ ˈmɪ.ɫe ǀ ˈnu.mo ˈbrɑ.tɪ.sʲɐ zɑ ˈd⁽ʲ⁾i.ɫo ‖]
[ɦɛj.ˈɦɛj po.ˈrɑ ˈu̯stɑ.tɪ ǀ po.ˈrɑ ˈwɔ.lʲʊ do.bʊ.ˈʋɑ.tɪ ‖]

[nɐ.ɫɪ.ˈʋɑj.ko ǀ zɐ.l⁽ʲ⁾izʲ.ˈnʲɑk ɪ tɐ.ˈrɑs tʲrʲɐ.ˈsɪ.ɫo]
[ˈkɫɪ.t͡ʃʊtʲ nɑs ˈɪz.zɑ mo.ˈɦɪɫ nɑ sʲʋʲɐ.ˈtɛ.je ˈd⁽ʲ⁾i.ɫo ‖]
[ɪz.ɦɐ.ˈdɑj.mo ˈsɫɑu̯.nʊ smɛrtʲ ɫɪ.ˌt͡sɑr.stʋɐ.ko.ˈzɑt͡s.tʋɐ ǀ]
[ʃt͡ʃɔb nɛ ˈu̯trɑ.tɪtʲ ˈmɑr.ne nɑm swo.je.ˈɦɔ jʊ.ˈnɑt͡s.tʋɐ ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]

[ɔj boɦ.ˈdɑ.ne ǀ boɦ.ˈdɑ.ne ˈsɫɑu̯.nɪj nɑʃ ˈɦɛtʲ.mɐ.ne ‖]
[nɑ ʃt͡ʃɔ ʋ⁽ʲ⁾id.ˈdɑʋ ʊ.krɐ.ˈi.nʊ mos.kɐ.ˈlʲɑm po.ˈɦɑ.nɪm ‖]
[ʃt͡ʃɔb ʋer.ˈnu.tɪ i.ˈi t͡ʃɛsʲtʲ ǀ ˈlʲɑ.ʒem ˈɦɔ.ɫo.ʋɐ.mɪ ǀ]
[nɐ.zo.ˈʋɛm.sʲɐ ʊ.krɐ.ˈi.nɪ ˈʋ⁽ʲ⁾ir.nɪ.mɪ sɪ.ˈnɑ.mɪ ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]

[ˈnɑ.ʃ⁽ʲ⁾i ˈbrɑt.tʲɐ sɫɐ.ˈʋʲɑ.ne u̯ʒɛ zɑ ˈzbrɔ.jʊ ˈu̯zʲɑ.ɫɪsʲ ‖]
[nɛ d⁽ʲ⁾iʒ.ˈdɛ n⁽ʲ⁾ix.ˈtɔ ǀ ʃt͡ʃɔb mɪ pɔ zɐ.ˈdu z⁽ʲ⁾i.ˈstɑ.ɫɪsʲ ‖]
[po.jed.ˈnɑj.mosʲ ˈrɑ.zom u̯s⁽ʲ⁾i ǀ ˈbrɑt.t͡ʃɪ.kɪ sɫɐ.ˈʋʲɑ.ne ‖]
[ne.ˈxɑj ˈɦɪ.nʊtʲ wo.ro.ˈɦɪ ǀ nɑj ˈwɔ.lʲɐ nɐ.ˈstɑ.ne ‖]

[ˈprɪs⁽ʲ⁾.p⁽ʲ⁾iu̯]

Notes et références

[modifier | modifier le code]
  1. ↑ a et b Wolodymyr Kosyk, L'Ukraine et les Ukrainiens, Paris, Publications de l'Est européen, (ISBN 2-902892-04-7, lire en ligne), p. 18
  2. ↑ a b c et d Léopold Tobisch, « L’histoire turbulente de l’hymne national ukrainien », sur Radio France,
  3. ↑ Article 20 de la constitution ukrainienne du 28 juin 1996.
  4. ↑ (uk) Voir les modifications sur le site de la Verkhovna Rada
  5. ↑ Ukraine. NationalAnthems.info. Kendall, David.
  6. ↑ Ukraine – Shche ne Vmerla Ukraina. NationalAnthems.me.
  7. ↑ Law of Ukraine "About National Anthem of Ukraine"
  8. ↑ Ukrainas nationalsång (2019-12-16). Ukraina i Sverige.
  9. ↑ UKRAINE'S NEW ANTHEM.; Translation of the National Hymn Adopted by the Republic (1918-06-17). The New York Times. ISSN 0362-4331.
  10. ↑ [Українські народні пісні] Народна творчість (фольклор). 2018.
  11. ↑ З першої репринтної публікації у львівському журналу «Мета», 1863, № 4, с. 271—272, що є літературною канонічною пам'яткою, яка лягла в основу пізніших модифікацій тексту.
Ce document provient de « https://fr.wikipedia.org/w/index.php?title=Chtche_ne_vmerla_Ukraïny_i_slava,_i_volia&oldid=217980856 ».